Шістдесятниця, журналістка та громадська діячка Маргарита Довгань померла 8 вересня на 95-му році життя, за три дні до 96-го дня народження, який мав припасти на 11 вересня. Про смерть 9 вересня повідомила її донька Катерина Довгань. Місце смерті у відкритих джерелах не вказане.
Що підтверджують два джерела
Обидва джерела — «Громадське» та NV — збігаються в ключових фактах: дата смерті (8 вересня), вік (95 років), повідомлення від доньки Катерини Довгань та наявність приватного похорону з вечором пам’яті. Також обидва видання наводять її народження в Ташкенті внаслідок сталінських репресій: 1928 року її дідуся, митного офіцера на кордоні з Польщею, заарештували як «ворога народу» й відправили до політичного табору в Середню Азію. У серпні 1944 року родина повернулася до Києва, де Маргарита закінчила школу та відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.
Журналістика, шістдесятництво та громадська діяльність
Довгань працювала в газеті «Вечірній Київ» та літературному виданні «Друг читача»; товаришувала й працювала пліч-о-пліч із Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним і В’ячеславом Чорноволом. Її чоловік, скульптор Борис Довгань, створював скульптурні портрети шістдесятників, зокрема Стуса, Горської та Світличного. За організацію поетичного вечора, де читали 13 поетів, її звільнили з «Вечірнього Києва»; від ув’язнення та таборів уберегла графа «русская» в паспорті. На початку 1990-х вона працювала в Народному Русі України, була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності. У 2018 році видала «Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. — Березень 2018 р.» — збірку історій учасників АТО. Співчуття у зв’язку з її смертю висловив Національний музей Революції Гідності.
За даними одного джерела (NV), Маргарита влаштовувала поетичні вечори з Аллою Горською та закінчила київську школу № 95; ці деталі потребують додаткового підтвердження.
Залишити відповідь