14 вересня 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко під час спільного брифінгу в Києві заявили, що вони та їхні родичі не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка. Кривонос назвав заяву Кравченка «незрозумілим інформаційним жанром Telegram-підозри», а Клименко — реакцією на антикорупційну операцію «Карфаген».
Що підтвердили очільники антикорупційних органів
Кривонос стверджує, що не отримував підозру і не бачив паперового документа повідомлення про підозру. Клименко додав, що члени його родини також не отримували підозр, попри поширену заяву про повідомлення підозри близькій особі керівника САП. У НАБУ заяви Кравченка назвали публічними, а не процесуальними, і розцінили їх як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Перебіг подій навколо Кравченка
14 вересня того ж дня Кравченко повідомив, що підписав підозру Кривоносу, звинувативши його у підробленні офіційних документів, неправомірній вигоді та фіктивному усиновленні, а також заявив про підозру близькій до Клименка особі. Того самого дня президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка з посади генпрокурора і звернувся до Верховної Ради з проханням підтримати його звільнення. На 15 вересня у парламенті заплановано голосування щодо звільнення. Кравченко заявив, що виїхав за кордон для інформування міжнародних партнерів; за даними джерел, він оформив собі відрядження до Парижа для участі в засіданні Парламентської мережі ПАРЄ. Речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила, що ані Кравченко, ані представники його відомства участі в цьому засіданні не братимуть.
Залишити відповідь