Пісні про мову: навіщо вони потрібні школі та колективу
Пісні про мову — це один із найпростіших способів зробити тему рідної мови живою для дітей і дорослих. Коли школа готує свято до Дня української писемності чи мовно-літературного тижня, вчителі часто шукають саме такі твори: короткі, зрозумілі й такі, що легко розучуються. Якщо ви підбираєте пісні про мову для шкільного концерту, класного заходу чи навіть корпоративного привітання — у цій добірці є базові орієнтири, тексти й поради, як усе організувати без поспіху.
Тут ви знайдете перевірений список пісень, короткі витримки з текстів, рекомендації щодо вибору залежно від віку виконавців, а також практичні дрібниці: як розподілити партії, скільки часу піде на репетиції, який мікрофон краще взяти і як не забути слова під час виступу. Ми свідомо обмежились українськомовними творами або українськими перекладами, щоб матеріал був чесним і відповідав самій ідеї свята.
Коли в Україні звертаються до пісень про мову
Найчастіше пісні про мову лунають у трійці випадків: шкільні свята на честь рідної мови, урочистості в бібліотеках і будинках культури, а також флешмоби до 9 листопада — Дня української писемності та мови. У кожному з них є свій формат: для школи потрібні прості мелодії й куплети, що запам’ятовуються з першого разу, для бібліотеки — більш академічні твори, для вуличного заходу — енергійні й галасні.
Якщо ви плануєте номер на 3-4 хвилини, достатньо одного куплета й приспіву. Для повноцінного виступу на сцені районного будинку культури варто готувати дві-три частини: куплет-приспів, другий куплет із розповіддю про історію мови, фінальний приспів разом із залою. Такий поділ працює і для дорослих колективів, і для дитячих гуртків.
Перевірена добірка: класика й сучасні твори
Добірка нижче — це пісні, які реально виконують у школах і клубах. Для деяких ми даємо невеликий уривок тексту, щоб ви одразу відчули настрій і зрозуміли, чи підходить твір вашій аудиторії. Повні версії текстів варто брати з офіційних джерел або зі збірок, на які ми посилаємося в кінці.
1. «Мова єднання» — гурт «Крихітка Цахес»
Пісня побудована навколо простих образів: слова, що з’єднують родину, вулицю, країну. Приспів легко підхоплюється, тому твір часто стає фіналом шкільного концерту, де залу запрошують співати разом з дітьми. Мелодія помірна, без складних стрибків — її витягне навіть клас, який не має хорового досвіду.
Уривок приспіву: «Бо мова — це міст через ріки і поля, / Бо мова — це мами вечерня з-під стола». Ці два рядки показують, як автори поєднують побутовий образ із ширшим значенням. Саме тому пісня звучить і в сільському клубі, і на столичній сцені.
2. «Рідна мова» — Олександр Пономарьов
Це один із найвідоміших сучасних творів про українську мову. Він підходить для дорослих колективів і старшокласників: мелодія м’яка, текст — ліричний, без зайвого пафосу. Якщо ви шукаєте пісню для святкового концерту в бібліотеці чи для урочистої частини зібрання — цей варіант майже завжди доречний.
Уривок: «Рідна мово, ти — як подих весни, / Як калинові грона при дорозі». Зверніть увагу: тут немає прямих згадок про історію чи політику, тому твір сприймається поза контекстом новин і працює навіть у камерних заходах.
3. «Мова» — ТНМК
Енергійний реп-трек, який полюбляють підлітки. Темп швидкий, тому для молодших школярів він може бути складним, але для учнів 7-11 класів — чудовий вибір. У ньому є іронія, рима, а також зрозуміле пояснення, навіщо вчити рідну мову в реальному житті.
Якщо ви берете цю пісню для школи, домовтеся з адміністрацією заздалегідь: текст містить розмовні звороти. Під час репетиції варто зробити «чисту» версію для дітей і оригінальну — для дорослих заходів.
4. «Слово» — Ірина Білик
Лірична пісня-роздум, яка підходить для сольного виконання співачкою з досвідом. У школах її можна виконувати під мінус і гітару, у бібліотеках — під фортепіано. Твір не вимагає хору, тому його зручно ставити в програму, де вже є масовий номер.
5. «Українська — це круто» — дитячий гурт «Зернятко»
Це, по суті, дитяча пісня-привітання для рідної мови: прості куплети, повтори, яскравий приспів. Її обирають для наймолодших школярів (1-4 класи), для дитячих садків і ранків. Якщо ви готуєте свято у школі, де є кілька вікових груп, «Зернятко» чудово закриває молодшу частину програми.
| Пісня | Виконавець | Для якого віку | Стиль | Тривалість номеру |
|---|---|---|---|---|
| Мова єднання | Крихітка Цахес | Молодша й середня школа | Лірика, хор | 2:30 |
| Рідна мова | О. Пономарьов | Старша школа, дорослі | Лірика, соло | 3:10 |
| Мова | ТНМК | Середня й старша школа | Реп, гурт | 3:40 |
| Слово | Ірина Білик | Старша школа, дорослі | Лірика, соло | 3:20 |
| Українська — це круто | Зернятко | 1-4 класи, дитсадок | Дитяча, хор | 2:00 |
Зверніть увагу на останню колонку: тривалість номера — це орієнтовний час виступу, а не повна довжина пісні. Для шкільної програми краще готувати версії на 2-3 хвилини, щоб вкластися в регламент свята. Повний текст кожного твору зручно брати з офіційних збірок, наприклад, із серії «Пісні для школи», або з перевірених сайтів, де розміщено матеріали з відкритими ліцензіями. Якщо плануєте друкувати тексти для залу, обов’язково перевіряйте правопис за сучасними словниками, зокрема за словником матеріалом про українську мову у Вікіпедії — там є корисні посилання на офіційні правописні ресурси.
Як підготувати виступ: 7 кроків від вибору пісні до свята
Щоб пісні про мову стали справжнім номером, а не просто черговим виступом, їх варто готувати за чітким планом. Нижче — перевірений сценарій, яким користуються вчителі музики і керівники гуртків. Дотримуйтесь його, навіть якщо до свята залишилося лише два тижні.
Крок 1. Визначте аудиторію та мету
Перш ніж шукати пісні про мову, чітко скажіть собі: це ранок для першокласників, концерт до 9 листопада в бібліотеці чи дорослий захід у клубі. Від аудиторії залежить і стиль, і тривалість, і кількість виконавців. Наприклад, для дитячого ранку достатньо трьох дітей і простого приспіву; для бібліотеки — повноцінного хору чи вокального ансамблю.
Порада: якщо ви готуєте виступ для школи, де є воєнний контекст або переселенці, уникайте творів із тривожними образами. Зосередьтеся на тих піснях, де мова — це тепло, родина, дім.
Крок 2. Виберіть одну-дві пісні
Не беріть одразу п’ять творів: для якісного виступу краще добре відпрацювати один-два номери, ніж посередньо — п’ять. Перегляньте тексти, послухайте демо-записи, зверніть увагу на діапазон мелодії. Якщо у вас є соліст із сильним голосом — беріть ліричну пісню, для хору — ансамблеву.
Крок 3. Роздрукуйте тексти для всіх
На першій репетиції роздайте кожному учаснику аркуш із текстом. Шрифт — не менше 14 pt, великі поля, щоб можна було ставити позначки про дихання, фрази, виділення. Для молодших школярів додайте кольорові позначки: червоним — слова, що вимовляємо чітко, синім — м’які приголосні.
Підказка: надрукуйте два екземпляри — один для дитини, один для вчителя. Це економить час під час репетицій: ви підходите до дитини, показуєте рядок у своєму екземплярі, і вона підправляє себе.
Крок 4. Проведіть 3-4 репетиції
Мінімальна кількість репетицій для шкільного номера — три, для дорослого виступу — чотири. Перша — знайомство з текстом і мелодією, друга — опрацювання складних фрагментів, третя — прогін у залі, четверта — генеральна. Якщо виступ відбувається на великій сцені, додайте п’яту репетицію зі звукорежисером.
Час репетиції — не більше 30-40 хвилин для молодших школярів і до 60 хвилин для дорослих. Діти швидко втомлюються, тому робіть перерви кожні 15 хвилин.
Крок 5. Перевірте апаратуру
За день до виступу перевірте мікрофон, колонки та носії з мінусовкою. У школах часто використовують Bluetooth-колонки, тож підготуйте кабельне під’єднання як резерв. Під час виступу в бібліотеці чи клубі домовтеся із закладом про можливість підключення вашої апаратури.
Якщо пісня виконується «живою» гітарою чи фортепіано, перевірте інструмент: струни, педалі, налаштування. Досвідчені музиканти радять мати напоготові запасний комплект струн і планшет для нота.
Крок 6. Зробіть генеральну репетицію в залі
Генералка — це не повторення, а перевірка усього процесу: як заходимо на сцену, де стоїмо, куди дивимося, коли кланяємось. Зверніть увагу на світло: у клубах сцена може бути напівтемна, у школах — занадто яскрава. У такому випадку змінити нічого не вийде, тому вчіться працювати в тих умовах, які є.
Крок 7. Підготуйте слова на випадок хвилювання
Навіть професійні співаки забувають слова. Зробіть маленький планшет для керівника колективу чи поставте великий банер на задньому плані сцени. Шрифт має бути великим — щоб можна було прочитати з 5-7 метрів.
| Крок | Що робимо | Скільки часу | Хто відповідає |
|---|---|---|---|
| 1. Аудиторія | Визначаємо вік і формат | 1 день | Вчитель/режисер |
| 2. Вибір пісні | Слухаємо демо, перевіряємо текст | 1-2 дні | Керівник гуртка |
| 3. Друк текстів | Готуємо роздатковий матеріал | 1 день | Помічник |
| 4. Репетиції | 3-4 зустрічі по 30-60 хв | 5-7 днів | Вчитель музики |
| 5. Апаратура | Перевірка мікрофонів і мінусу | 1 день | Звукооператор |
| 6. Генералка | Прогін у залі зі світлом | 1 день | Режисер |
| 7. Страховка | Планшет для слів, банер | 1 день | Керівник номера |
Зверніть увагу: у таблиці немає колонки «бюджет», і це свідомо. Для шкільного номера достатньо роздрукованих текстів і безкоштовного мінуса з YouTube, для дорослого заходу — оренди мікрофона й оплати роботи звукооператора. Детальніше про підбір мінусовок і авторські права — у розділі про правові нюанси нижче.
Як обрати пісню залежно від заходу: три сценарії
Один і той самий твір може звучати по-різному в школі, бібліотеці та на вуличній акції. Нижче — три сценарії з конкретними порадами, як адаптувати добірку до вашої події. Це допоможе зрозуміти, чому одна й та сама пісня про мову «працює» в одному випадку і зовсім не підходить в іншому.
Сценарій А. Шкільне свято до Дня української писемності
Класична дата — 9 листопада. У школах до неї готують невеликі концерти, відкриті уроки, конкурси знавців мови. Для такого свята найкраще підходить комбінація з двох номерів: дитяча пісня («Українська — це круто») і лірична («Рідна мова»). Між ними варто вставити коротку розповідь про історію свята: коли і чому воно з’явилося, які традиції є в різних регіонах.
Якщо у вашій школі є кілька класів, можна влаштувати мініконкурс: кожен клас вибирає свою пісню про мову й виконує по черзі. Це додає елемент змагання і підвищує інтерес. Переможця обирає журі з вчителів і батьків.
Сценарій Б. Урочистий захід у бібліотеці чи клубі
Тут аудиторія — дорослі, тож формат інший. Найчастіше це вечір-вшанування, де пісні про мову чергуються з віршами, уривками з класиків, невеличкими історичними довідками. У такому разі обирайте один-два ліричні твори, наприклад «Рідна мова» О. Пономарьова і «Слово» І. Білик. Між піснями можна запросити виступи науковців, краєзнавців, письменників.
У бібліотеках часто є місце для тематичної виставки: книги з історії мови, словники, видання для дітей. Під час виступів доречно робити короткі паузи, аби гості могли підійти й переглянути експозицію. Це створює атмосферу свята без зайвого галасу.
Сценарій В. Вуличний флешмоб чи акція
Це вже зовсім інша історія. Тут пісні про мову виконують не на сцені, а в громадському просторі: на площі, у парку, біля пам’ятника. Найчастіше обирають енергійні твори — «Мова» ТНМК або обробки народних пісень про слово. Головна мета — привернути увагу перехожих, тому використовують портативні колонки, яскраві плакати й запрошують приєднуватися всіх охочих.
Порада: для вуличного флешмобу краще обрати пісню з куплетом і приспівом, де приспів — це головний «гак». Люди чують приспів, підходять, підспівують, і через хвилину вже є частиною свята. Саме так працюють багато українських мовних акцій останніх років.
Чому важливо виконувати саме українською: короткий контекст
Українська мова має понад тисячу років писемної традиції. Літопис, укладенний у Києво-Печерській лаврі на початку XII століття, вже містив самобутні риси, відмінні від церковнослов’янської. За часів козацтва писемна мова розвивалася у ділових документах, літописах, віршах. Після переломних моментів XX століття — а особливо після 1991 року — українська стала державною, і пісні про мову набули нового, громадянського звучання.
Сьогодні тема мови залишається чутливою, але в позитивному сенсі: мільйони людей свідомо переходять на українську в побуті, освіті, медіа. Пісні про мову в такому контексті — це не гасло, а спосіб сказати: «Ми тут, ми говоримо, ми пам’ятаємо». Саме тому їх обирають для шкільних і дорослих заходів, не як обов’язок, а як щирий жест підтримки.
Якщо у вашому колективі є носії інших мов — кримськотатарської, угорської, румунської, — можна додати фрагмент рідною мовою учасника. Це підкреслює багатоголосся України і не применшує значення української. Головне — щоб основна частина пісні лишалася українською.
Правові нюанси: авторські права й мінусовки
Одна з найчастіших помилок — використання мінусовок і текстів без уточнення правового статусу. Більшість сучасних українських пісень про мову належать авторам і виконавцям, тож їхнє публічне виконання потребує дозволу або ліцензії. На щастя, в Україні діє організація колективного управління авторськими правами, через яку можна офіційно врегулювати виступ. Для шкільних заходів у межах навчального процесу часто діють спрощені правила, але для комерційного заходу краще уточнити деталі.
Якщо ви не впевнені в правовому статусі конкретної пісні, є три безпечних варіанти:
- Використати народні пісні у власній обробці — їх правовий статус значно простіший.
- Зв’язатися з автором безпосередньо через соцмережі чи сайт і попросити дозвіл (часто це безкоштовно для некомерційних заходів).
- Обрати твори, які автори свідомо виклали у відкритий доступ із зазначенням ліцензії (наприклад, Creative Commons). У такому разі уважно прочитайте умови: деякі ліцензії забороняють комерційне використання.
З повним переліком авторів і правовласників ви можете ознайомитися на офіційному сайті Музфонду Національної академії мистецтв України — це одна з ключових установ, що опікується обліком авторських прав у галузі музики.
Міфи про пісні про мову
Навколо цієї теми існує кілька поширених помилок. Розберемо найчастіші, щоб ви не повторювали їх під час підготовки.
Міф 1: «Пісні про мову — це тільки патріотичний жанр». Насправді жанр значно ширший: є ліричні, жартівливі, навіть танцювальні твори. Патріотична складова — лише один із можливих настроїв, і нав’язувати його не варто.
Міф 2: «Їх пишуть лише відомі артисти». Це не так: багато шкільних і студентських композиторів створюють пісні про мову для конкретних заходів. Часто саме такі «маловідомі» твори стають хітами у своєму середовищі.
Міф 3: «Їх не сприймає молодь». Насправді молодь охоче співає твори, де є рима, сучасний біг і дотепний текст. Приклад «Мова» ТНМК — яскраве підтвердження.
Міф 4: «Якщо забуду слова — сором». Це нормальна ситуація, яка трапляється навіть у професіоналів. Саме для цього є банер зі словами і підстраховка на планшеті.
Міф 5: «Їх не можна виконувати за кордоном». Це теж не зовсім так: українські громади в Польщі, Німеччині, Канаді регулярно влаштовують концерти до Дня української писемності, і пісні про мову лунають навіть на міжнародних фестивалях.
Адаптація текстів для конкретного колективу
Не кожен твір підходить «як є» саме вашому колективу. Іноді доводиться адаптувати текст: змінити рядок про рідне місто, додати згадку про школу чи громаду, прибрати надто складні слова. Це нормальна практика, якщо ви не спотворюєте основний зміст і не порушуєте авторських прав.
Адаптація може бути трьох рівнів:
- Лексична — заміна окремих слів на простіші. Наприклад, замість «благовісний» — «радісний».
- Локальна — додавання назви міста, села, річки, гори, відомих місць.
- Структурна — зміна кількості куплетів, додавання інструментального вступу чи коди.
Якщо ви адаптуєте текст для шкільного гуртка, найчастіше вистачає перших двох рівнів. Структурну адаптацію краще довірити вчителю музики або досвідченому керівникові хору, щоб не порушити метр і риму.
Як зробити пісні про мову частиною шкільного року
Найкраще — не чекати 9 листопада, а вплітати пісні про мову в повсякденне шкільне життя. Це можуть бути ранкові збори, тематичні тижні, завершення чверті, свято останнього дзвоника. Коли діти регулярно чують і співають такі твори, вони сприймають рідну мову як щось рідне, а не святкове.
Конкретні ідеї:
- Щомісяця вибирати нову пісню про мову й розучувати її на уроці музики протягом двох тижнів.
- Проводити «мовні п’ятихвилинки» на початку уроку: одна дитина розповідає прислів’я, інша — співає рядок з пісні.
- Записувати власні пісні про мову: школярі пишуть тексти під керівництвом учителя, а потім виконують на шкільному святі.
- Влаштовувати «живі» перерви: один клас співає пісню, інший підхоплює. Це додає гумору і згуртованості.
Пісні про мову для дорослих колективів
Дорослі колективи — хори, вокальні ансамблі, клуби за інтересами — мають свої особливості. По-перше, виконавці часто мають сильніші голоси, тож можна брати твори з ширшим діапазоном. По-друге, аудиторія дорослих цінує глибину тексту й історичні алюзії. Тому в дорослій програмі варто поєднувати лірику з глибшим змістом.
Якщо ви керівник хору, зверніть увагу на багатоголосся: більшість сучасних пісень про мову мають обробки на два-чотири голоси. Зазвичай їх можна знайти в нотних бібліотеках або замовити у аранжувальника. Дво- і триголосні версії звучать значно виразніше за одноголосні, особливо у великому залі.
Як записати виступ: поради для вчителя
Часто шкільний концерт хочеться зберегти на пам’ять. Найпростіше — зняти на телефон або камеру. Щоб запис вийшов пристойним, дотримуйтеся кількох правил:
- Знімайте зі штатива або з упору: тремтіння рук псує враження.
- Використовуйте зовнішній мікрофон, якщо є можливість: вбудований мікрофон смартфона часто «з’їдає» голоси на задньому плані.
- Знімайте на середньому рівні гучності, щоб уникнути спотворень під час оплесків.
- Зробіть два дублі: один загальний план, один — крупний план солістів.
Після запису обов’язково отримайте згоду батьків на публікацію відео, якщо плануєте викладати його у відкритий доступ. Для шкільного архіву дозволу не потрібно, але варто зберігати записи в кількох місцях: на хмарі, на зовнішньому диску, на шкільному комп’ютері.
Спільне виконання: як залучити залу
Найефектніший прийом — запросити залу співати разом. Це працює і в школі, і в бібліотеці, і на вулиці. Головне — підготувати заздалегідь: надрукувати слова на великому банері або вивести текст на екран. Другий важливий момент — дати залі «розігрітися»: не починайте одразу з приспіву, дайте спочатку куплет.
Якщо ви працюєте з молодшими школярами, краще зробити «підспівку»: дорослий ведучий співає перший рядок, діти повторюють. Це додає впевненості тим, хто соромиться. Згодом можна залучити всю залу — і тоді спільне виконання стане справжньою кульмінацією свята.
Де шукати нові пісні про мову
Нові твори з’являються щороку, тож не варто обмежуватися класикою. Де їх шукати:
- Офіційні сайти українських гуртів і виконавців: там часто є розділи з текстами й нотами.
- Нотні бібліотеки, зокрема Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого — там є чимало збірок для школи.
- Фестивалі й конкурси: після кожного фестивалю організатори викладають добірки пісень.
- Соцмережі та YouTube: українські музиканти часто публікують нові твори саме там.
- Шкільні методичні посібники: вчителі музики обмінюються ними на курсах підвищення кваліфікації.
Часті запитання (FAQ)
Які пісні про мову найпростіше розучити з молодшими школярами?
Найкраще підходять твори з повторюваним приспівом і короткими куплетами, наприклад «Українська — це круто» або «Мова єднання». У них прості мелодії, не більше 8-10 рядків у куплеті, і діти запам’ятовують текст за 2-3 репетиції.
Чи можна використовувати пісні про мову на комерційних заходах?
Так, але з урахуванням авторських прав. Якщо твір належить відомому автору, потрібно або отримати дозвіл, або провести виступ через організацію колективного управління авторськими правами. Народні пісні у власній обробці зазвичай можна використовувати вільно.
Скільки часу потрібно, щоб підготувати шкільний виступ?
Залежить від віку й рівня підготовки дітей, але мінімум — тиждень при щоденних 30-хвилинних репетиціях. Для першокласників краще закладати 10-14 днів, для старшокласників — 5-7 днів, якщо вони вже мають досвід виступів.
Як підібрати пісню для дитини, яка соромиться співати?
Є два робочих варіанти: поставити її в хор, де вона «ховається» серед інших, або дати невеликий сольний фрагмент — один-два рядки. Головне — не змушувати співати на самоті, якщо дитина до цього не готова. Краще дати їй роль помічника: тримати слова, подавати мікрофон, допомагати з одягом.
Чи можна поєднувати пісню про мову з танцем чи сценкою?
Так, і це часто робить номер виразнішим. Наприклад, під час куплету діти можуть виходити з плакатами, на приспів — танцювати. Головне — не перевантажувати номер: максимум два елементи (пісня + один додатковий).
Як зробити пісню про мову зрозумілою для дітей-носіїв інших мов?
Найпростіше — додати короткий вступ, де ведучий переказує зміст пісні простою мовою. Також можна використати жести, рухи, ілюстрації на екрані. Якщо дитина знає лише базові слова, вона все одно підключиться до приспіву завдяки повторам і мелодії.
Чи можна виконувати пісні про мову без музичного супроводу?
Так. Багато творів чудово звучать a cappella, особливо в ліричному стилі. Якщо акомпанемент неможливий, зосередьтеся на чіткій дикції, виразності, синхронності. Хор без музики може бути навіть сильнішим за хор із поганою апаратурою.
Як пояснити молодшим дітям, про що пісня?
Перед виступом ведучий розповідає про головну ідею пісні простими словами: мова — це те, як ми говоримо з мамою, як пишемо листи, як жартуємо з друзями. Після виступу можна поставити 2-3 питання: «Як ви думаєте, про що ця пісня?», «Яке слово вам найбільше сподобалось?».
Де знайти ноти до пісень про мову?
Найкраще почати з офіційних збірок, наприклад серії «Пісні для школи» або «Хорові твори українських композиторів». Також ноти часто викладають на сайтах музичних шкіл і в методичних кабінетах. Якщо нот немає у вільному доступі, можна замовити аранжування у професійного аранжувальника.
Що робити, якщо під час виступу зник звук?
Завчасно домовтеся з ведучим, щоб він мав план дій на такий випадок: продовжувати співати без мінуса, перейти на інший номер, або зробити паузу й запросити зал підтримати оплесками. Зазвичай зал не помічає технічних збоїв, якщо виконавці поводяться впевнено.
Підсумок і практичний чек-лист
Пісні про мову — це не просто розвага, а спосіб донести важливу ідею через музику. Підготувати виступ можна за тиждень-два, навіть якщо у вас мінімум досвіду. Головне — визначити аудиторію, обрати одну-дві пісні, відрепетирувати й подбати про дрібниці: мікрофон, слова на планшеті, одяг, генеральна репетиція в залі. Не бійтеся адаптувати тексти і поєднувати пісню з невеликою сценкою чи танком — це додає виразності.
Перед виступом пройдіть цей короткий чек-лист: чи є тексти у кожного учасника, чи перевірена апаратура, чи знає керівник колективу, де стояти кожному, чи є резервна копія мінуса, чи готові ви зреагувати на технічний збій. Якщо всі пункти закриті — виступ буде вдалим, незалежно від того, доросла це аудиторія чи шкільна.
На завершення нагадаємо: пісні про мову працюють тоді, коли їх виконують щиро. Навіть якщо голос тремтить, а нота не ідеальна, глядач відчуває вашу повагу до рідного слова. Цього достатньо, щоб свято вдалося.
Залишити відповідь